1-6. Закон мой знай. Костандогло Татьяна - рус-укр

«ЗАКОН МОЙ ЗНАЙ» (стих 1.6 из поэмы «Мой Мефистофель»)
Татьяна Костандогло
http://www.stihi.ru/avtor/omxyma  http://www.stihi.ru/2011/01/31/7


      Перевод с русского на украинский язык: Николай Сысойлов


=============================     Татьяна Костандогло
=============================     ЗАКОН МОЙ ЗНАЙ

=============================     (стих 1.6 из поэмы «Мой Мефистофель»)
               
=============================     Лети, мой Мир. И сам себе свети.
=============================     Пока жива хотя бы капля света,
=============================     Ты мракобесью не дари сонета,
=============================     И сам себя у Смерти не кради.
=============================     Она есть мера, мера всех начал.
=============================     Чем, Мефистофель, выдох хуже вдоха?

=============================              - Чужим не верь, но верь своим очам:
=============================              Душа твоя прекрасна. И пророка
=============================              Не нужно ей, она и есть пророк.
=============================              А бог и дьявол - то один исток,
=============================              И каждый пьет лишь то, что есть он сам
=============================              Смертельный яд, спасительный бальзам.

=============================              Изволь, изволь... Отведай жизни вкус,
=============================              И смерти вкус отведай, как  Иисус.               
=============================              Распятый бог не страшен. Страшен тот,
=============================              Кто в мир рождён, но миром не живёт.
=============================              Кто сеет зло без смысла и опоры,
=============================              Цены не зная истинной красы.

=============================              Закон мой знай - песочные часы
=============================              В твоих руках не маятник, который…

=============================              29.04.2000
=============================              http://www.stihi.ru/2011/01/31/7


---------------------------------
ЗАКОН МІЙ ЗНАЙ
-------------------------------------------
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)

***

(вірш 1.6 із поеми «Мій Мефістофель»)

Лети, мій Світ. І сам собі світи.
Допо'ки є хоч крапля віри з Лети,
Ти мракобіссю не дари сонета
І не кради у Смерті рух Світів.
Бо Смерть і рух – є міра всіх начал.
О Мефістофелю, чим вдиху видих гірше?

                – Чужим не вір, ти вір своїм очам:
                Душа прекрасна. І пророцтво ві'рша
                Не треба їй, вона сама пророк.
                А Бог з Дияволом – один місток..

– Так, кожен до своїх іде начал.
  Один місток, один потік, один ручай..

                – Звідтіль п’є кожен те, що є він сам:
                Отруту;  оживляючий бальзам.

– Стривай.. Себе' (!) життя пізнати змусь –
  І смерті смак відвідай, як Ісус.

                – Не Бог розп’ятий, – той страшни'й  як гніт,
                Хто світом не живе, прийшовши в світ.

– А це є зло?..

                – Найгірше зло, одвічне:
                Ламаються вселенські терези'.
                Закон мій знай: Спокуса – це ази
                Просвітлення, не маятник кармічний…

***
Николай Сысойлов,
29.08.16

Коллаж мой – на основе фото из интернета
(на фото слева сверху Татьяна Костандогло)

============

С ударениями
---------------------------------
ЗАКО'Н МІЙ ЗНАЙ
-------------------------------------------
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)

***

(вірш 1.6 із поеми «Мій Мефістофель»)

Лети', мій Світ. І сам собі' світи'.
Допо'ки є хоч кра'пля ві'ри з Ле'ти,
Ти мракобі'ссю не дари' соне'та
І не кради' у Сме'рті рух Світі'в.
Бо Смерть і рух – є мі'ра всіх нача'л.
О Мефісто'фелю, чим вди'ху ви'дих гі'рше?

                – Чужи'м не вір, ти вір свої'м оча'м:
                Душа' прекра'сна. І проро'цтво ві'рша
                Не тре'ба їй, вона' сама' проро'к.
                А Бог з Дия'волом – оди'н місто'к..

– Так, ко'жен до свої'х іде' нача'л.
   Оди'н місто'к, один поті'к, один руча'й..

                – Звідті'ль п’є ко'жен те, що є він сам:
                Отру'ту; оживля'ючий бальза'м.

– Стрива'й.. Себе' (!) життя' пізна'ти змусь –
   І сме'рті смак відві'дай, як Ісу'с.

                –  Не Бог розп’я'тий, – той страшни'й  як гніт,
                Хто сві'том не живе', прийшо'вши в світ.

– А це є зло?..

                –  Найгі'рше зло, одві'чне:
                Лама'ються вселе'нські терези'.
                Зако'н мій знай: Споку'са – це ази'
                Просві'тлення, не ма'ятник кармі'чний…

***
Николай Сысойлов,
29.08.16

Коллаж мой – на основе фото из интернета
(на фото слева сверху Татьяна Костандогло)