Мы прилетели на заре в европу... с украинского

МЫ ПРИЛЕТЕЛИ НА ЗАРЕ В ЕВРОПУ... (вольный перевод П.Голубкова)

Мы прилетели на заре в Европу.
Блестящий лайнер выпустил шасси.
И бросил мост стальную антилопу
В лассо дорог, тоннелей и такси.

Все зарябило, как в газетных сальто.
Бетон, гудрон и пляжей пастораль.
Тесны дворы, впеченные в асфальты,
Свободный путь закован в магистраль.

За день все лица серы, как трепанги.
Звук струн гигантских сотрясений глух.
Гигантский город вытесняет штанги -
Бух-бух, бух-бух, бух-бух, бух-бух !!!

В глазах реклам мелькают балаганы,
Забросил мир удилища антенн.
И ни куска земли нет под ногами,
Чтоб упереться мог еще Антей.

Все лепестки - чугунны, как гантели.
Гараж, вираж, транзистор, виадук!
... А ночью вдруг, в модерном гранд-отеле,
Нас разбудил потусторонний звук.

Я глянула невольно на будильник.
Едва светало.  Грустным был покой.
И где он взялся здесь, откуда вытек,
Столь необычный, странный, неземной?!

То зов миров? Невольная догадка?
А, может, сон прекрасный наяву?
...Нет, то обычный европейский дядька
У нас косил под окнами траву.

"Ми прилетіли вранці у Європу..." (Ліна Костенко, http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=16838)


Ми  прилетіли  вранці  у  Європу.
Блискучий  лайнер  випустив  шасі.
І  кинув  міст  сталеву  антилопу
в  ласо  доріг,  тунелів  і  таксі.
Все  зарябіло,  як  газетні  шпальти.
Бетон,  гудрон  і  пляжна  пастораль.
Тісні  двори,  запечені  в  асфальти,
і  вільний  шлях,  закутий  в  магістраль.
За  день  обличчя  сірі,  як  тремпанги.
Глухе  двигтіння  титанічних  струн.
Гігантське  місто  витискає  штанги  -
гуп-гуп,  гуп-гуп,  гуп-гуп,  гуп-гуп!!!
Мигтять  в  очах  рекламні  балагани,
світ  закидає  вудлища  антен.
Шматка  землі  немає  під  ногами,
в  яку  б  ще  міг  упертися  Антей.
Пелюстки  скронь  -  чавунні,  як  гантелі.
Гараж,  віраж,  транзистор,  віадук!
...І  ось  вночі,  в  модерному  готелі,
мене  збудив  якийсь  космічний  звук.
Я  потяглась  рукою  по  годинник.
Вже  ледь  світало.  Ранок  був  сумний.
І  де  він  взявся,  звідки  він  тут  виник,
такий  незвичний,  дивний,  неземний?!
Це  зойк  світів?  Чи  надсвідома  згадка?
Чи,  може,  сон  прекрасний  наяву?
...А  то  звичайний  європейський  дядько
косив  у  нас  під  вікнами  траву.