А найважче – в останній вечір,
Як уже зрозуміли все.
І твої незігріті плечі
Навіть янгол вже не спасе.
І ніколи уже, ніколи
Не повернеться мить надій.
Хтось за нас всі гріхи замолить.
Хтось у келих наллє пустий.
Ще до обрію сонцю – вічність.
Ще обличчя без тіні, ще...
Та це інші уже обличчя.
І вечірній вже інший щем...
А найважче - в останнiй вечiр
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116082807126
Свидетельство о публикации №116082807126
Рецензии