Пробач мені зухвалість звинувачень
І за жіночу слабкість вибачай,
Не бу'де більше крадькома' побачень,
Кохання в мо'рок но'чі не тручай.
Нехай воно побачить білий день,
Скупається у сонячнім світанку,
Скуштує стиглих губ твої'х више'нь,
З твої'х обійм одя'гне вишиванку...
Дозволь любові жити в чистоті,
Душі' польотній не відру'буй кри'ла,
Не руш у серці почуття святі',
Не лий під їх живе коріння тріла.
Кохати - то мистецтво не для всіх,
З любов"ю потяг пристрасний не плу'тай,
Звільни' мене' від тимчасових втіх...
Вже краще самота', ніж грішні пута.
28/08/16/
пробач... на укр. яз
© Copyright: Любонька, 2016
Свидетельство о публикации №116082807074
Свидетельство о публикации №116082807074
Рецензии