1-4. В двух яблоках. Костандогло Татьяна - рус-укр

«В ДВУХ ЯБЛОКАХ..» (стих 1.4 из поэмы «Мой Мефистофель»)
Татьяна Костандогло
http://www.stihi.ru/avtor/omxyma  http://www.stihi.ru/2011/01/31/7


      Перевод с русского на украинский язык: Николай Сысойлов


================================     Татьяна Костандогло
================================     В ДВУХ ЯБЛОКАХ..

================================     (стих 1.4 из поэмы «Мой Мефистофель»)
   
================================     Маэстро, браво... Подвожу итог.
================================     Две капли, два потока, два начала
================================     Бессмертие вместили. О, мой бог,
================================     Два Солнца – это много или мало?

===================================          - В двух яблоках хранится урожай
===================================          Вселенных всех, что были и что будут.
===================================          Даруй свои плоды земному люду,
===================================          И мой ответ даруй - нет тайны. Знай,
===================================          Закон мой знай: песочные часы
===================================          В руках твоих не маятник, который...

================================     - Не маятник?  Я выроню  их скоро?
================================     А как, мой бог, небесные  весы?

===================================          - В двух яблоках хранится урожай
===================================          Вселенных всех, что были и что будут!
===================================          А  возДух - дань моя земному люду,
===================================          Ты дань свою сама, дитя, рождай.

================================     - Прямые и обратные пути?

===================================             - Планета - детский мячик...

================================     - Не печалься, я это помню!

===================================              - Ты играй, играйся...

================================     - Лети, небесный мой, лети! Лети!

===================================               - По часовой и... против?

================================     - Двойником?

===================================                - Рождая бога, огненное сито!

================================     В каком столетье, на костре каком
================================     Ты сжёг меня, прокля'тый инквизитор?

================================     29.04.2000
================================     http://www.stihi.ru/2011/01/31/7


----------------------------------
В ДВОХ ЯБЛУКАХ..
------------------------------------------
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)

***

(вірш 1.4 із поеми «Мій Мефісто'фель»)

Маестро, браво… Міфу стро'фи – блиск!
Дві краплі, дві протоки, два начала
Безсмертям дихають. О, віри лик,
Два Сонця – це багато чи замало?

                – В двох яблуках заховано врожай
                Всіх Всесвітів, що згинули, що будуть.
                Даруй свої плоди земному люду,
                Мій міф даруй – немає тайни. Знай,
                Закон мій знай: Спокуса – це ази
                Просвітлення, не маятник кармічний…

– Не маятник? А як же гріх одвічний?
А як же Суд, небесні терези'?

                – В двох яблуках – захований врожай
                Усіх Світів, що стерті і що будуть.
                І Смерть – це дань моя земному люду,
                А дань свою – ти з муками рожай.

– Ось це і є прокляття всіх Світів?

                –  Земля - дитячий м’ячик…

–  Не печалься,
    я пам’ятаю це!

                – Ти грайся, грайся…

– Лети, небесний мій!
   Лети, лети!

                – У суть твою?..

– Прокляттям двійників?..

                –  Породжуючи страх, вогне'нне сито!

– В яких віках, у вогнищі якім
Мене спалив, як клятий інквізитор?

***
Николай Сысойлов,
28.08.16

Коллаж мой – на основе фото из интернета
(на фото Татьяна Костандогло; слева: Maerten van Heemskerck – De zondeval ca 1530)

===============

С ударениями
----------------------------------
В ДВОХ Я'БЛУКАХ..
------------------------------------------
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)

***

(вірш 1.4 із поеми «Мій Мефісто'фель»)

Мае'стро, бра'во… Мі'фу стро'фи – блиск!
Дві кра'плі, дві прото'ки, два нача'ла
Безсме'ртям ди'хають. О, ві'ри лик,
Два Со'нця – це бага'то чи зама'ло?

                – В двох я'блуках захо'вано врожа'й
                Всіх Все'світів, що зги'нули, що бу'дуть.
                Дару'й свої' плоди' земно'му лю'ду,
                Мій міф дару'й – нема'є та'йни. Знай,
                Зако'н мій знай: Споку'са – це ази'
                Просві'тлення, не ма'ятник кармі'чний…

– Не ма'ятник? А як же гріх одві'чний?
А як же Суд, небе'сні терези'?

                – В дво'х я'блуках – захо'ваний врожа'й
                Усі'х Світі'в, що сте'рті і що бу'дуть.
                І Смерть – це дань моя' земно'му лю'ду,
                А дань свою' – ти з му'ками рожа'й.

– Ось це і є прокля'ття всіх Світі'в?

                –  Земля' - дитя'чий м’я'чик…

–  Не печа'лься,
    я пам’ята'ю це!

                – Ти гра'йся, гра'йся…

– Лети', небе'сний мій!
   Лети', лети'!

                – У суть твою'?..

– Прокля'ттям двійникі'в?..

                –  Поро'джуючи страх, вогне'нне си'то!

– В яких віка'х, у во'гнищі які'м
Мене' спали'в, як кля'тий інквізи'тор?

***
Николай Сысойлов,
28.08.16

Коллаж мой – на основе фото из интернета
(на фото Татьяна Костандогло; слева: Maerten van Heemskerck – De zondeval ca 1530)

===============