По стежках заблукав

По стежках заблукав непройдених,
Та не бачу просвіт в дорозі.
Тільки тУга в очах зволожених,
Бо  знайти тебе я не в змозі.

Нагадала  з добром зозуленька,
Що чекати ще довго раю,
Та з косою чомусь старушечка
Пильно стежить зовсІм по краю?..

Та ж сьогодні не твій я сужений,
Черга завтра знову не моя,
Тільки вітер співає простужений
Хороводи із листям кружля...

Стіл прикрасить під вечір осінь
Дощ по повній наллє, мій друг,
Над рікою розгладить просідь,
Тост підніме "за" серед подруг...


ЗАБЛУДИЛСЯ Я  /оригинал/

Валерий Гурков
***
Заблудился я в тропинках жизненных.
Не могу сыскать просвет в пути,
Разгадать в сединах древней истины
Вновь не смог, где мне тебя найти.
Нагадала мне с добром кукушечка,
Что ещё не скоро будет рай.
Отчего же вновь с косой старушечка,
Увязалась прямо через край.

Ты поверь, сегодня не твой суженный,
Да и завтра знать не мой черёд.
Ветер мне пропел о том простуженный,
Завертев из листьев хоровод.
Приукрасит стол под вечер осень,
И нальёт по полной дождь - мой друг,
А туман, разгладив речкой проседь,
Тост поднимет за с хвостом подруг.