Є у мене вірний друг – це моя бабуся.
З нею борщик я варю, і читати вчуся,
З нею квіти у садку з лійки поливаю.
Я бабусі залюбки завжди помагаю.
Може десь щось розлила, чи розбила миску,
Щось порвала чи дарма наробила писку,
Може зранку цілий день у дворі гуляла,
Не писала, й цим ії я розчарувала…
Може гралася з котом, з гойдалки стрибала,
На городі босяком по грядках плигала…
На руках помалювала, стіни крейдою списала…
Що б я ще не говорила – буде мабуть все замало…
Але я тебе люблю, не журись, бабуся,
Я ж іще не чарівниця, а ще тільки вчуся!
І у мене гарний вчитель, краще не знайти!
Мудрий, лагідний, спокійний. Мій Учитель – ти!
11.08.2016
м. Київ
Моiй бабусi
© Copyright: Светлана Дарящая Свет, 2016
Свидетельство о публикации №116082707994
Свидетельство о публикации №116082707994
Рецензии