А давай, на хвилинку, побудем з тобою дорослими?
Але дійсно, по справжньому... можемо навіть на дві.
Щоб зігрілась душа зимовою ніччю морозною,
А влітку ми ніжились в запахах стиглой трави.
А давай, на хвилинку, побудем з тобою щасливими?
Щоб на наших губах залишився від радості смак.
Щоб були в телефоні записані тільки важливими,
А зорі давали для звершень нам зоряний шлях.
А давай, на хвилинку, побудем з тобою коханими?
Не таками як всі, мовби всесвітом цілим охрещені.
І до старості літ залишаючись просто бажаними,
Та мов діти, закохані в чудо та щастям розбещені.
На хвилинку
© Copyright: Луценко Юрий Александрович, 2016
Свидетельство о публикации №116082707624
Свидетельство о публикации №116082707624
Рецензии