Петя Дубарова
МІСЯЦЬ
Ось виринув місяць із личком ясним,
ллє золото з краю до краю —
красивий, блискучий, із серцем палким,
руками пітьму загрібає.
Вмостився у човнику срібному вмить,
що править ним служка дбайливо,
на лику прекрасному радість яснить
і зорі шепочуть грайливо.
І місяць заплив в необмежену шир,
в мережива моря прозорі —
високо у небо, де спокій і мир,
туди, де розсипано зорі.
(переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Оригинал:
Петя Дубарова
ЛУНАТА
Луната изплува със ясно лице
и злато изля над земята —
красива, блестяща, с туптящо сърце
загреба с ръце в тъмнината.
Приседна на лодчица сребърна в миг,
невидим слуга я понесе,
проблесна от радост прекрасният лик
и звезден се шепот разнесе.
Луната заплува в безкрайната шир,
в море от прекрасни дантели —
високо в небето, в спокойство и мир,
далеч — сред зведиците бели.
Петя Дубарова. Мiсяць
© Copyright: Любовь Цай, 2016
Свидетельство о публикации №116082702350
Свидетельство о публикации №116082702350
Рецензии