Хода нескорених

В війну парад – бенкет під час чуми!
Невже цього не розуміє влада?
Невже цього не помічаєм ми?
Чи одного нам не достатньо Сталінграда?!

Невже елітна техніка потрібна,
щоб раз на рік проїхатись парадом?
А фронт тримають хлопці наші бідні
без „броників“, з одним лиш автоматом!..

Зате нацгвардія у латах до зубів,
на ременях у них новітня зброя.
Між ними й фронтом нездоланний рів.
Кого й від кого захищають ті герої?!

Кого потрібно у столиці захищать,
чию потрібно берегти свободу?
Як завжди, слуг й гаранта…, їхню мать,
від власного невільного народу?!

А потім брязкать зброєю для кого,
кому демонструвати свою силу?
Щоб продавати й далі мати змогу
гуртом і вроздріб Україну милу?!

Хода ж нескорених осталась без уваги,
герої справжні ратну справу вже зробили…
Уже нікому не потрібні ті трудяги,
які життя ціною Неньку захистили?!

Та прийде час і ще усі прозріють,
бо вже не зможуть всіх і вся дурити.
Якщо не влада, то хоч люди зрозуміють,
що далі так не можна в світі жити!

Серпень 2016