…у тиші нічного безсоння, мрії, мов хвилі –
накочує доля!..
знову розбурхують душу, не встоїш на місці…
пірнеш у бездоння,
власного тіла не вгледиш у тиші… а ззовні
все небо у зорях
в відвертім мовчанні тримають думки у полоні
сни музики моря!..
і дихаєш снами, промотуєш час, ніби файли,
з майбутнім говориш,
затоплюють хвилі беззмінно, ідуть світом далі
шторми безупинно…
морське, мов мирське...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116082601187
Свидетельство о публикации №116082601187
Рецензии