Борис Олийнык. Только чёртова девка...

                ***
Я спокойно лежал бы, землёю сокрыт,
Я давно и землёю бы стал,
Только чёртова девка на круче стоит,
Обернувши ветрами стан.

Уж до корня сотлели и меч и щит,
Надо мною гудит Днепрельстан.
Только ж чёртово зелье на круче стоит,
Обернувши ветрами стан.

Уж две тысячи лет мной исчерпан лимит,
Когда в битве упал я с коня:
Вот как стала на круче, так и стоит,
Скачут бесы в глазах - для меня.

Поведёт чёрной бровью - а бровь, как крыло, -
И пойдёт колесом белый свет,
Перехваченный в стане купальским зелом
Чародейского зелья букет.

Эх, восстал я -
И скифская пала гора,
Разметавшая римских гусей!
Взял остатки меча, а ещё пектораль,
И украдкою спрятал в музей.

Я оделся модерно в нейлон и лавсан,
На свиданье бежал сто лет.
А она, обернувши ветрами стан,
Уже дальше, а тут её нет.

Я ботинки разул, я бежал сто лет,
Я побил олимпийский рекорд!
И опять она дальше, а тут её нет, -
И пускай бы взял меня чёрт!

Я зарёкся, чтоб в землю вернуться вспять.
Пусть гудит по мне Днепрельстан.
Только чёртова девка на круче опять,
Обернувши ветрами стан.

                ***
Я б спокійно лежав під вагою століть,
Я б давно вже й землею став,
Але ж бісова дівка на кручі стоїть,
Огорнувши вітрами стан.

Вже зітліли до кореня меч і щит,
Наді мною гуде Дніпрельстан.
Але ж бісове зілля на кручі стоїть,
Обгорнувши вітрами стан.

Це було зо дві тисячі з гаком літ,
Коли стрів мене вражий спис:
От як стала на кручі, так і стоїть,
І в зіницях лукавий біс.

І зове, і чарує бровою- крилом,
І п"янить, мов козацький мед,
Перехоплений в стані купальським зелом,
Ворожбитського зілля букет.

Ех, повстав я -
Розпалася скіфська гора,
Наполохавши римських гусей!
Взяв я рештки меча, золоту пектораль
І сховав крадькома в музей.

Я одягся модерно в нейлон і лавсан,
На побачення біг сто літ.
А вона, огорнувши вітрами стан,
Вже на інщій межі стоїть.

Я роззув черевики, я біг сто літ,
Я побив олімпійський рекорд!
Та вона вже на третій межі стоїть, -
І нехай би взяв мене чорт!

Я поклав собі: вмерти і стерти слід.
Хай гуде по мені Дніпрельстан.
Але ж бісова дівка на кручі стоїть,
Огорнувши вітрами стан.