Коли далеко ти... з Валентини Лисiч

                http://www.stihi.ru/2014/11/16/2137


Оригинал:

               
Когда ты далеко, а осень рядом,
Пишу до боли  грустные стихи.
Озябший день вновь провожает взглядом
Ушедшее... мне отпустив грехи.

Слеза струится с запотевших окон.
Но нет... Меня не трогает она.
Я тереблю, задумавшись, свой локон,
Посеяв  в сердце веры семена.

Тобою я живу и насыщаюсь.
Отрадно мне испить бокал любви.
К Всевышнему с надеждой обращаюсь:
- В спокойствии пожить благослови!


Аватар Автора оригинала


Переклад українською Світлани Груздєвої:


Далеко ти… а осінь наближає
Прихід до нас…і вірші вже сумні.
Морозить день, що тихо проводжає
Моє минуле…попусти мені

Гріхи, прошу… дощ крапає все дужче
Із вікон, що спітніли... не спішіть:
Посмикаю в задумі світлий кучер,
Насіння віри сіючи в душі.

Насичуюсь тобою, мов літаю...
Любові келих п’ю – не припинить.
З надією до Бога я звертаюсь:
 – Благослови на спокій мої дні!..