Вгамуйся...
Не рви Богу душу...
Тепліше не стане.
Я бачив ті зорі!..
Не вір!
То суцільний обман...
Комусь просто стали потрібні роз'ятрені рани
і декілька срібних монет, щоб жбурнути в туман.
Не бійся...
Він буде шукати...
Я знову потрібний
для танку із літом під тиху мелодію мрій.
І справа не в тім, що я дійсно на Нього подібний!..
Мене було обрано тільки тому, що - живий.
Відкрийся...
За небом зазвичай немає нікого.
Тож твою молитву почує один тільки Він...
І декілька літер, з яких ми малюємо Бога,
розчиняться в ритмі сердець, що лунають, мов дзвін...
Стежка з висохлих аорт
© Copyright: Александр Ноцкий, 2016
Свидетельство о публикации №116082402738
Свидетельство о публикации №116082402738
Рецензии