не розминаючись...
у сірім тумані вечірніх думок
пейзажі малюються меланхолічні…
безглуздо зітхати про вчора, й невтішно
шукати твій погляд за вибитим склом
з Любов’ю не розминаючись більше…
торкаючись Мрії, немов перехожі,
зіграти життя не вдається правдиво
нікому…
Свидетельство о публикации №116082401460