Дотичнiсть

Мила, як тебе вчора бажав,
Та невже не відчула?
Я – нікуди не поспішав,
І хотів, щоб забула
Сто щоденних турбот,
Невідкладне, негайне,
Я намріяв торкнутись жіночих щедрот –
Ось і вся моя тайна.
Попрощалась, неначе навік,
Наче житимеш вічно.
Я бажав тебе, як чоловік,
Що омріяв дотичність...


Рецензии
Чудовий вірш! Дуже цікаво...

Шон Маклех Патрик   22.08.2016 16:35     Заявить о нарушении
Дякую! Щиро Ваш!

Миклош Форма   22.08.2016 17:01   Заявить о нарушении