Передчуття дощу... Миклош Форма

                http://www.stihi.ru/2016/08/22/1822

Оригинал:


...І вже сьогодні по обіді я вислухаю всі краплини.
Я завжди слухаю їх гомін – ноктюрни дощові вночі.
І нового дощу картини, малюнки, райдужні світлини
Я всі без втоми перегляну, співай, мій дощик, не мовчи.

З дощем можливо говорити: він все краплинами розкаже,
А я йому напишу вірші, він любить вірші, дощик мій.
Я шепотітиму рядочки – мініатюри моїх вражень,
А він розчулить мокрі очі під шатами вологих вій.

І він розплачеться ще більш, ридатиме, бо вірш мій – вдалий.
Всі вірші, що про дощ, – від серця, йому – приємно, і мені.
Ми з ним сьогодні так, дуетом, цей день за обрій проводжали.
І одне одному всміхались, та кожен – у своєму сні...


Вольный перевод с украинского Светланы Груздевой:


...Уже сегодня за обедом дождя все капли привечаю.
Всегда я слушаю их говор – ноктюрны, что звучат в ночи.
И нового дождя картины, рисунки, радуги – не чаю
Их уберечь… не утомляя, ты пой, мой дождик, не молчи!

С дождём возможны разговоры: всё-всё расскажет без сомнений,
Я напишу стихи ответно – морзянкой он подхватит блиц.
Шептать начну подряд все строчки – миниатюры впечатлений –
Дождь умилится им очами под влажным пологом ресниц.

И он расплачется сильнее, мои рыданья отражая.
Все строчки, что про дождь, – от сердца, ему приятно, да и мне.
Мы с ним сегодня так, дуэтом, день упоённо провожая,
Один другому улыбались, но жаль, что каждый – лишь во сне…
   

Фото из Инета.
Автор - Евгений Сафронов.
Спасибо!