Я дякую тобі, мій мудрий діду,
що ти колись давив московську гниду.
Міг випити стакан-другий вина,
коли служив у Нестора Махна.
Та вольниця тривала аж три роки,
відомі славні і гіркі уроки,
але не всім ті факти до вподоби,
тому й ховали їх радянські сноби.
Зібрав Махно тоді селянські сили
і по тилам денікінським ходили,
ще й Врангеля успішно воював –
нікому Нестор спуску не давав.
Давив він „краснопузих“ дні і ночі,
та захищав селян і люд робочий.
Не жалував забрідну німчуру
й свою білогвардійську машкару.
Та наразився врешті на офіру,
підлоті більшовицькій він повірив.
Поклав на плечі непосильний груз,
як підписав з лукавими союз.
Не забарилася себе чекати зрада,
в одному залишилася розрада –
народна пам‘ять житиме в віках
про Батьку із шаблюкою в руках!
22.08.2016
Чорна гвардiя
© Copyright: Олександр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082202767
Свидетельство о публикации №116082202767
Рецензии