Ми спiлкувались мовою нiмих.
Ти з пальчика і губ створила хрестик.
Дзвеніла тиша в наших інтересах.
І ми були, та, начебто, не ми,
бо не лунали наші голоси.
І мною керував маленький пальчик –
не дозволяла говорити, наче
ти пристрасті тримала терези
і не давала шальки розхитать.
Німий, я цілував маленькі руки...
І тільки твого серця ніжний стукіт
хвалився – знав, чом голоси мовчать...
Ми спiлкувались мовою нiмих
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116082210307
Свидетельство о публикации №116082210307
Рецензии