Чорниця... Мирослава Стулькивская

                http://www.stihi.ru/2016/07/30/15


       Оригинал:


Дорога. Рівнини. І затишок лісу.
Стрічає гостинно чарівне Полісся.
На стеблах зелених, між хрускотом глиці,
Синіє розсипана в травах  чорниця.

Як тихо у лісі. Ти лиш прихилися -
І вабить, і проситься в руки чорниця.
Розніжена сонцем, росою умита,
Доглянута Небом, дарована літом.

У кожного лісу своя таємниця...
Як солодко пахне у травах чорниця!
Дорога. Рівнини. Прощання із лісом...
Багате і щедре чарівне Полісся!


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Дорога. Равнины. И вёрсты, и веси.
Приветно волшебное наше Полесье.
На стеблях зелёных, в хрустящих хвоинках,
Синеет, рассыпана в травах, черника.

Как тихо в лесу… нет здесь места для скуки:
Влечёт нас черника и просится в руки.
Росою умыта и солнцем согрета,
Ухожена Небом, дарована летом.

У каждого леса особая тайна…
А запах черники заманчиво-пряный!
Дорога. Равнины. Прощание с лесом…
Богатое, щедрое чудо Полесья!