До тебе

В твоїх очах я бачу відчай,
І серце відчуває твою біль,
Я знаю так не можна, але ,будь ласка, запитай.
Питай мене про все на світі,
Про все що хочеш, ти мене питай
я розповім тобі про все що знаю.
хочеш я пісню заспіваю?
Про колоски і поле
Ні, погана думка, це.
А може віршик прочитати?
про мати і дитя? Ні, Не варто.
а хочеш? Хочеш я спитаю?
Ти не мовчи, скажи ,будь ласка, де болить?
В серденьку? Дай подмухати мені маленькій,
Я трішечки подмухаю і все пройде… напевне…
Не плач, це не надовго, все пройде і рани заживуть.
Я знаю, знаю!що вона прийшла і багатьох забрала.
І спокою не дасть тим хто ще дихає,
А тим хто ще в утробі матері й надій не знайти.
Твої сини і твої дочки, вони твоя надія і твоя опора.
Вони покажуть чого варті, зберуться в купі і дістануть зброю.
Згадай, згадай! як все було колись,
Як забирали нашу волю і намагались стерти в пил,
Як все було не в нашу користь.
Згадай! Згадай, як ми зібрались і боролись!
Бо ми були єдині! А ти є наша доля!