Коханому
під холодні вітри зими
ніби сонце зійшло над хатою
як с тобою зустрілись ми
і узявши за руки міцно
ти повів по дорогах житя
заховавши від бід і вітру
і сховавши в своіх руках
пятдесят це ще зовсім мало
в нас попереду довге буття
і як в юності я кохаю
і кохатиму все життя
ой як солодко ти обіймаєш
що у грудях вогонь закипа
ти найкращий у світі коханець
ти ночей моіх зоре ясна
я б для тебе всі роси зібрала
щоб кохане лице скупать
і зеленіі трави постлалаб
щоб легенько ногам ступать
яб і неба тобі нахилила
та не можу його дістать
я б с тобою сто років жила
задля тебе померла б я
пятдесят це так мало любий
в нас попереду довге житя
ми с тобою такі ще юні
просто сніг нам на голови впав
Свидетельство о публикации №116082104794