Я так на тебе злилася всю нiч, або Жiноча логiка

Я так на тебе злилася всю ніч.
Я так про тебе злі слова казала.
Казала, але й слів було замало.
То вірші твої винні, в тому річ.

Я так хотіла спокою душі.
Я так давно хотіла відпочити,
А твої вірші плакались, мов діти:
«Читай і спочивати не спіши»...

І я читала вірші, як дівча,
всю ніч, і вранці, поки було сили.
А вірші із душею говорили.
Говорять ще. І вже не замовчать...

І я на тебе злитимуся знов,
Але уже із усмішкою, ніжно.
Поете мій, мій друже дивовижний.
Я дякую, що пишеш про любов...


Рецензии
Поете мій, мій друже дивовижний.
Я дякую, що пишеш про любов...

Людмила Сташкова   21.08.2016 22:11     Заявить о нарушении