Я так на тебе злилася всю нiч, або Жiноча логiка
Я так про тебе злі слова казала.
Казала, але й слів було замало.
То вірші твої винні, в тому річ.
Я так хотіла спокою душі.
Я так давно хотіла відпочити,
А твої вірші плакались, мов діти:
«Читай і спочивати не спіши»...
І я читала вірші, як дівча,
всю ніч, і вранці, поки було сили.
А вірші із душею говорили.
Говорять ще. І вже не замовчать...
І я на тебе злитимуся знов,
Але уже із усмішкою, ніжно.
Поете мій, мій друже дивовижний.
Я дякую, що пишеш про любов...
Свидетельство о публикации №116082101185
Я дякую, що пишеш про любов...
Людмила Сташкова 21.08.2016 22:11 Заявить о нарушении