…туга за вікнами листям кружляє,
гілля тремтяче в ніч ніжність ховає…
вмите безсоння із вітром, дощами
вибиті краплями сльози зізнання…
громом відлунює завтра у мріях,
блискавки ріжуть втомлене тіло…
круки видзьобують діри у небі,
стукає дзвоном біль в страждучім серці…
демони, звірі – щастя убивці
крові людської встигли напитись…
той, хто врятується жадібно дихає
пристрастю жити волі повітрям!..
жити...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116082001254
Свидетельство о публикации №116082001254
Рецензии