Ви знаєте, як пишуться вірші?
Бува достатньо пару слів чи й слова.
А далі – виключно політ душі…
Поглянеш і поема вже готова!
Бува проснешся раптом серед ночі,
бо в голові щось мишкою шкребеться.
То думка б‘ється в двері снів пророчих,
немовби птах назовні з клітки рветься.
А іноді нахлине ярко спомин,
сумний чи радісний – це вже як пощастить.
Ті згадки линуть, мов весільні дзвони,
бува підносять, а коли й занапастить.
Ця музика, мов світла пісня рання,
буває в серці зіркою бринить.
Немов кохання, перше чи останнє,
що душу пестить в кожну її мить.
Трапляється душа моя болить,
або сердешна безутішно ниє.
Коли все людство третім сном вже спить,
горить вогнем вона, протяжно вовком виє.
Усе в поезії залежить від душі,
по-іншому не пишуться вірші…
19.08.2016
Секрети вiршопису
© Copyright: Олександр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081909948
Свидетельство о публикации №116081909948
Рецензии