Народ

Народ нагнівали лиш трішки,
але трішки чи якось більше.
Весь народ загонен в клітку
і всі бігають, як білки.
Запустили їм в колеса
багатенько коромисел.
І дали їм вибір
пригать чи ще побігать.

Президент і депутати
запускають в нас гранати.
Весь народ простий
для них нелюдство,
а прості звірятка
як мякі ігрушки.

Ось живе народ цей бідно-бідно
і соромиться своєй країной.
Розгнівились вони дуже,
як тигрята на всі вуші.
Вже не  знають, що робити.
Дорожає все на світі.

Весь народ наш терпить-терпить
та вже ж може руки терпнуть.
Скільки ж цьом народу ще терпіти?
Чи ще довго, чи навіки?
Бо терпець колись же лопне.
І народ накинеться по повном.

Не дражніться, ви з народом!
Бо капець прийде незгодом.
Не успієте роздивитись,
розбагатіти і нажитись,
як народ увесь повстане,
то і жити буде з вами.

Ось тоді ви стережітесь,
не ховайтесь, не жалійтесь,
бо вже час мине ваш знову
і прийде монах до трону.
Буде правити й учити,
як на світі вірно жити.

Буде злагода в суспільстві
і заграють трубочисти.
Сонце краще буде гріти
і всім краще буде жити.

Ой, дождітесь цього часу
і побачите прекрасу.
Як же ж в мирі все чудово
і в державі, і в народі.
Ждіте-ждіте, скоро-скоро
все це буде, як ніколи!!!