Остання охота

За вдачею завжди мисливцем був,
пройшов війну афганську. У спецназі
ніхто від нього лайки не почув
і як дитя радів завжди звитязі.

Уже давно минули ті часи,
коли з ножем ходили на медведя.
Летять літа, порідшали ліси,
онучка підростає в діда. Леді!

Та чотирнадцятий приніс нову війну,
"брати-слов'яни" вкрали Крим у нас,
улізли в дім, країна на кону,
Луганщина палає і Донбас!

Паршиві капітани за стерном
усе круть-верть, не дати і не взяти…
Країну не пустили щоб на дно,
іде мисливець Неньку захищати.

В літах уже, та уподобав дівку,
не нудьгувати ж у кінці доби –
узяв „Маестро“ снайперську гвинтівку
і дві гранати в бонус прихопив.

Лише своїм життям ризикував,
коли один виконував завдання,
спокійно почуватись не давав
він ворогам вночі і на світанні.

Бог милував його жарких котлів
і навіть не було легких поранень,
десятки мінних переповз полів
аж до подій, що трапилися зрання…

Розвідників відхід він прикривав,
що ніччю у ворожий тил ходили,
та бісів син в окопі не дрімав
і засідку „Маестро“ все ж розкрили.

Йому б назад швиденько, до своїх…
А як же хлопці? Хто їм допоможе?!
І ось кільце, а їх – як в кішки бліх!
Один проти семи в тилу ворожім.

Та не смертельно, то ще не кінець,
бо вдома він, їх з подругою двоє.
Поклав ще трьох бандитів молодець,
але скінчились в милої набої…

Лише спокійно, зараз головне
тримати терористів на прицілі.
Повернуть побратими, час мине,
зусилля досягнуть своєї цілі.

Та ворогу також прийшла підмога,
затисли, що дихнуть немає як…
Закрита до своїх уже дорога
і для мисливця то недобрий знак!

Доперли, що набої закінчились,
шакали здобич чують надлегку.
На їхнім боці перевага сили,
все менше коло… Горе чужаку!

„Маестро“ каску зняв, оглянув небо,
упали че;ки на зелений луг.
Зоря займалась. Вибирати треба
і він ступив у свій останній круг…

Буденно жив, боротися умів,
любив Вітчизну і цурався фальші.
Подвійний вибух залпом прогримів,
іще десяток ворогів забравши!

19.08.2016