кричи!
що впадають в твоє волосся,
що пронизують кожен твій погляд,
коли ти не спиш уночі.
як не спиш, то кричи, бо досі
я не спала жодної ночі,
не зазнала й щасливої миті
в непотрібному без тебе житті.
не соромся, кричи, я знаю,
як воно тебе роздирає,
як зсередини кістки ламає,
а ти клеїш і клеїш їх знов.
то не пустка, то клята любов,
що зриває заживо шкіру,
та ти згоден на все, бо віриш,
що це щастя одна із умов.
мовчки зранку заварюєш каву,
по обіді їздиш у справах,
а увечері щось тихо вчиш,
та якщо вже кричиш - кричи!
бо коли того крику не стане,
ти у мить занімієш і станеш
тим, хто морок впускає у рани,
закарбовані на тілі душі.
Свидетельство о публикации №116081901406