Прокинусь з думкою я тебе не кохаю

Прокинусь з думкою – я тебе не кохаю
Просто з тобою бачусь кожну ніч
Та це просто сни – собі нагадаю
Адже тільки в них ми йдемо пліч о пліч

А в голові – я тебе не кохаю
Просто дивлячись на дощ в вікно
Під парасолькою тебе уявляю
І здається не примара, хай сміється хто

Я тебе не кохаю – хоч у дзеркалі себе не впізнаю
Адже краще не думати, що ти зараз там
З іншою напевно. Та немає сенсу – знаю
Хоч і нагадую вулкан, що ось-ось вибухне сам

Я тебе не кохаю – зливу з думок не зупинити
І хай це «не» тут дійсно зайве
Так нам обом легше жити
Хоч може хтось вихід інший знайде

2016


Рецензии