Як далеко тобі до осені…
Молода іще кров нуртує,
Тепле літо з травами-росами
В юну душу йде-чимчикує.
І тихенько стукає пальчиком:
«Ти пусти, хлопче, ми так схожі!»,
І лоскоче сонячним зайчиком,
У садку плека квіти гожі.
Милим чубчиком вітер грається –
Не солідний якийсь ти зовсім.
Тільки болем серце розкрається,
Бо в очах сива-сива осінь…
Як далеко тобi до осенi
© Copyright: Елена Макарчук, 2016
Свидетельство о публикации №116081708274
Свидетельство о публикации №116081708274
Рецензии