"Вибач" - звичне вже слово
У якому ні граму довіри.
Говориш механічно -"Я помилково"
Незнаючи своєї вже міри.
Образиш не знаючи, який це біль,
Проводивши лезом по серцю,
Насипав на рану пекучу ти сіль
Зробивши чергову дурницю.
"Я люблю тебе" - звучить вже просто,
Не надаючи ніякої надії.
У серці стає поступово так пусто
Живцем пожираючи мрії.
Пожирач
© Copyright: Анастасия Костюченко, 2016
Свидетельство о публикации №116081700414
Свидетельство о публикации №116081700414
Рецензии
Неймовірний текст, неймовірний вірш... Приємно здивували.
Артур Грей Эсквайр 17.08.2016 18:22 • Заявить о нарушении
Артур Грей Эсквайр 17.08.2016 18:22 • Заявить о нарушении