Сни дiвочi
Як довго я до тебе йшла
Через роки i буревiї долi...
Як марила тобою у вi снi,
I в кожнiм поглядi,
Твої,шукала очi...
Короткi сни,дiвочi,
Вiршувала...
Чекала зустрiчi,
Але не знала,
Яка з дорiг,
З тобою,нас зведе.
Десь,на однiй з дорiг,
Ти тiнню промайнув -
Сполоханою пташкою
Забилось моє серце,
Засвітились щастям очi...
Даремно!Бо не поруч ти.
Пішов за обрій,у світи
Шукати долі й досягти мети...
Кохав,казав,що повернешся!
Та залишив,сум спогадiв
I порожнечу самоти.
Роки минають.
Вкрила скронi сивина.
Озвись!Де ти?
Чому,без мене,
Заблукав
У лабiринтах долi?
Чому не кличеш
I не йдеш по мене?
I,...поволi,
Вже б'ється серце...
I минають днi,...без тебе...
I пелюстки троянд
Шепочуть про кохання,
I крається,вiд сподiвань i розпачу,
Знесилена самотнiстю,душа...
Свидетельство о публикации №116081600124