Королевський вкус

            "КОРОЛІВСЬКИЙ СМАК"
   (Ниже укр. текста - перевод на русский яз.)

                У советских собственная гордость:
                На буржуев смотрим свысока.
                Володимир Маяковський.
                Капітал міжнародний шалено
                Хоч Радянське усе вытісняє -
                Прямим тиском і агітаційно -
                Хоч Народ зовуть не Радянським...,
                Та живе Радянськість в Народі
                І Її не витравить "новим".
                Доповнення до епіграфа.

На Планеті вже мало зосталось
Тих країн, королі де панують,
Або числяться просто й висять
Черв"яками в державах - яблуках,
"І поганять Землю розпустою".

А у нас, в Україні-неньці,
Серед різного роду "новітніх"
Паразитів на тілі Народу,
РозвелИсь-розмножились різні
Зло-приманки, що звуться рекламою.

Шкода всюди з них сіється людям
Де велика, а де величезна,
Як, до прикладу, пива реклама
(Що веде до збитків здоров"я,
В тім числі до "серця пивного"),

А чи хитрощі тютюнторгу:
"Фільтри", тонкість..., "дизайн престижний"... -
ЗалізА, мов щурі у комору, -
Роз"їдають органи різні,
Раком злим легЕні, наприклад.

І серед реклам, що змією
Заповзли в життя України
І безжально жалять Народ наш
То цинічно, то непримітно,
Є й така - нерозумна, шкідлива,

Королівським що названа смаком
(Як і всяка реклама, збиває
З Толку стан людей всіх нервовий,
Замість тем місцевих й всесвітніх,
Заставляє "про шопінги" думать

Й купувати непотріби часто).
Смак, мовляв, як в крулЯ, що на троні,
А ціна, так би мовить, народна(!).
І - плювати їй, що ображає
Цим Народ, що спекавсь насилу

І корон, і тих, хто носив їх -
Там монархів, сатрапів монарших,
Що гнітили людей у кріпацтві
І на "волі" під кровожерством
Всеодно: королівським чи царським.

А тим більш над людьми це глумління,
Що Народ уже зна, як то кажуть,
"На горбі" ці "народні" ціни -
Розповзлись: в магазини, на ринки,
В комунальні тарифи... хижо.

Роз"їдають рідну державу,
Бо ж держава - це є Народ,
Котрий так уже здирництвом цін
Став обкусаний - мов залізо
У вологій землі іржею.

...І Народ наш славний, співочий,
Від буття став сумно співати,
І веселії навіть сугубо,
Повні жартів дотепних пісні.
Нині пісня звучить вже не так,

Як було: завзято і радісно.
Вона стала квола і змішана
З низькопробством попси вульгарної,
Мов вода для чаю - з... хлоркою
(Або той холодець "із стрихніном",

Що у фільмі "Іронія Долі").
Бо ті ціни, реклами, крези...
Чималим уже струменем ллються
Нечистотним, шкідливим, проклЯтим
У Ріку Народную Чистую.

     ПЕРЕВОД НА РУССКИЙ:

На Земле уже мало осталось
Тех держав, короли где правят,
Или числятся и висят
Червяками в яблоках - странах
"И Планету развратом поганят".

А у нас в Украине родимой
Среди разного рода "новейших"
Паразитов на теле Народа
Развелись-размножились разные
Зло-приманки - рекламой названы.

Вред повсюду с них сеется людям
Где большущий, а где и огромный,
Как, к примеру, пива реклама
(Что ведет к уронам здоровья,
В том числе и к "сердцу пивному"),

Или хитрость табакоторговли:
"Фильтры", тонкость..., "дизайн престижный"... -
Залезает, как крысы в кладовку, -
Разъедает органы разные,
Например, бьет легкие раком.

И среди реклам, что змеею
В бытие заползли Украины,
И безжалостно жалят Народ наш
То цинично, то неприметно,
Неразумна, вреднА есть такая,

Что зовут ее: вкус королевский
(Как любая реклама, сбивает
С Толку нервов людей состояние,
Вместо тем всемирных и местных,
Заставляет "о шопингах" думать,

Покупать ненужное часто).
Вкус, мол, - как королю, что на троне,
А цена, так сказать, аж народная(!).
И - плевать, что Народ оскорбляет,
Ведь "насилу Он отбоярился"

От корон и от тех, что носили их -
Там монархов, сатрапов монарших,
Кто под гнетом людей в крепостничестве
И на "воле" держал кровососно -
Все равно: в королевстве иль в царстве.

А тем более это глумление,
Что Народ испытал, "как гуторят",
"На горбе" эти цены "народные" -
Расползлись в магазины, на рынки,
В коммунальны тарифы... прехищно.

Разъедают родную державу,
А держава ведь - это Народ,
Цен грабительством ныне который
Так обкусан - как ржою железо,
В мокрой что земле оказалось.

...И Народ наш славный, певучий
Грустно петь стал от быта такого.
Даже песни сугубо веселые,
Остроумия шуток полные,
Ныне стали звучать не так уж,

Как было: задорно и радостно.
Песни стали жиденьки, смешаны
С низкопробством попсы вульгарной,
Как вода для чая - с... хлоркою
(Иль как тот холодец - "со стрихнином",

Что в "Судьбы ирония" фильме).
Ведь те цены, рекламы, крезы...
Уж немалым льются потоком
Нечистотным, вреднейшим, проклятым
В русло Речки Чистой Народной.