Хлiбне пожнив я

Вночі трель ллється. Сумний птаха
Співає щось таке гірке.
Той птаха знає, певно знає…
Він знає, що життя хитке.

Цей птаха бачив міць і силу,
Збирались як молодики.
Жнива ішли, жінки співали,
А їх бомбили літаки.

А їхні діти коло двору
Ще грались, бо були дітьми.
І їм то в радість, їм то впору
Лежати до гори грудьми.

Все розглядати, як над ними
Кружляють дивніі птахи.
А потім гАласом, щосили
Кричати разом  – літаки!

А потім смерть, калюжі крові
Той птаха бачив і летів.
Він дзвінко, на пташиній мові
Хтів попередить дітлахів.

А потім стихло все… і гірко
Вночі трель лилась солов’я.
Життя, він знав, крихке та хитке,
Неначе хлібне пожнив’я.


Рецензии
Цікавий і вражаючий твір. Дуже.... Але чому "цей птаха"??? "Ця птаха" або "цей птах". Успіхів!

Артур Грей Эсквайр   15.08.2016 16:25     Заявить о нарушении
Дуже вдячна Вам за таку високу оцінку мого твору. Ви підняли мені настрій. З найкращими побажаннями Олена Садовська.

Ая Садовская   15.08.2016 16:33   Заявить о нарушении
P. S. окрема подяка за Ваше зауваження =)

Ая Садовская   15.08.2016 16:39   Заявить о нарушении