Васыль Симоненко Гневные сонеты 1 Погода

Васыль Симоненко «Гневные сонеты: 1 Погода»
(перевод Владимира Туленко)

Дрожать покойника от стужи не заставишь,
И от жары потеть не будет, тоже,
Как мысль любую оживить не сможет,
Убогий, дрессированный ваш разум.   

Всегда он будет веровать в прогнозы,
На жизнь свою наивно строить планы.
И морду заспанную умывать под краном, -
Ведь побоится поклоняться грозам.

Тайком он может даже разозлиться,
Но, побоится грешник ошибиться,
И, будет тихо и спокойно жить.

И, только тот, чихает на погоду,
Не служит чреву своему в угоду,
Сумеет правде и уму служить.

*****
Василь Симоненко «Гнівні сонети:1 Погода»

Тремтіть небіжчика не змусиш від морозу,
Та й від жари він пітувать не стане,
Як не народить думку, хоч погану,
Муштрований убогий розум.+

Він буде завжди вірити прогнозам,
На все життя складать наївні плани,
Вмивати морду заспану з-під крана —
Він побоїться поклонятись грозам.

Він, може, нишком буде навіть злитись,
Та побоїться, грішник, помилитись
І буде тихо та спокійно жить.

І тільки той, хто чхає на погоду,
Той, хто не служить череву в догоду,
Зуміє правді й розуму служить.
9.12.1955


Рецензии