На руках втомлених тривожних міст
Повертатись хочеться до сонця чи місяця
Хочеться хліба з найкращих і чистіших тіст
Красивій куртці гуляти, а не на петельку вішаться
У серці смуток не від закритої пляшки вина
Тай не від щастя ми часто тремо солоні очі
Така пляшка ще відкриється, й не одна
І кохати будуть ті очі... Хлопчачі і дівочі
Не в смутку буде горе всім важливим
Любов на перше місце без запрошень стане
Й від сміху ми з очей запустим зливи
А горе наше дихать перестане
Той хай воно зовсім в наших життях вимре
Нестерпним хай залишиться лиш кохання
Любов'ю хай зальються наші тембри
Й кохатись модним стане хай до рання...
Зривати плаття і бавитись волоссям
Хай стане це в моді,
а не цигарка
Прокинутись закутаним в колосся
Таким я жити хочу...
Такі я бачу ранки...
P.S. Кохання це і є те життя! І любі мої, воно сильно варте того, щоб його прожити (Хром)
Я бачу такими
© Copyright: Мокренко Хром Олег, 2016
Свидетельство о публикации №116081304292
Свидетельство о публикации №116081304292
Рецензии