Борис Олийнык. Мама сеяла сон...

                ***
Мама сеяла сон
под моим под окном -
уродил соняшник.
И теперь: хоть буран, хоть бурьян иль туман, -
только мне -   солнечно.
Мама сеяла лён
под моим под окном,
а взошло полотно.
И теперь: хоть яры, хоть ветра сквозь боры -
я иду всё равно.
Мама сеяла снег,
чтобы - пух, оберег.
Уродило зелье.
И хоть сичень сечёт, ну а мне за плечом
журавли журавлят.
Мама сеяла хмель,
чтоб девчат - смел-умел -
станом завораживал.
А они, как на смех, только мимо все.
Всё ж одна - отважилась.
Мама выбрала лён.
А вино уж давно
хмЕльно так хмелится.
Из-под крыл журавлиных
да мне под окно
листопад стелется.
Только цветом своим
при моём при окне
не опал соняшник.
Я несу его в свет,
чтоб не только мне,
чтоб и вам - солнечно.

             Примечание: соняшник - подсолнух;
                сичень - январь.

                Мати сіяла сон...

Мати сіяла сон
під моїм під вікном,
А вродив соняшник.
І тепер: хоч буран, хоч бур"ян чи туман,
А мені - сонячно.
Мати сіяла льон
під моїм під вікном,
А зійшло полотно.
І тепер: хоч яри, хоч вітри крізь бори,
А я йду все одно.
Мати сіяла сніг,
щоб він м"яко - до ніг,
А вродило зілля.
І хоч січень січе, а мені за плечем
Журавлі журавлять.
Мама сіяла хміль,
щоб дівчат звідусіль
Станом я знаджував.
А вони,  як на сміх, проминали всі.
Все ж одна - зважилась.
Мати вибрала льон.
І вино вже давно
Хмільно так хмелиться.
І з-під крил журавлиних
мені під вікно
Листопад стелиться.
Тільки квітом своїм
при моєму вікні
Не опав соняшник.
Я несу його в світ,
Щоб не тільки мені,
Щоб і вам - сонячно.