Ми на Землi

Ніколи ми Землю не кинемо,
Скоріше ми будемо в ній,
У небо думками ми линемо
Та годі чекати подій.

Кудись там людей переселення,
Фантасти хоч пишуть про це,
Та зараз все мучить населення
Війна, яка смерті несе.

Хвороби ще досі не бачені,
Пожежі у спеку страшну,
Немов із гори кимсь призначені,
Що тягнуть до вічного сну.

Заселимо Землю нащадками,
Як це вже було і до нас,
Щоб впріли вони над загадками
Як їм виживати в свій час.

Чи так як сьогодні ми робимо,
Не з нами, той ворог вже наш,
Тож зброю усяку знаходимо
І діям ворожим шабаш.

Чи може своє щось придумають
Як можна щасливо всім жить,
Хай мирно все бажане хрумають,
Агресія ж вічно хай спить.
10.08.16.


Рецензии