Я ворожила на зiрках,
аби побачитись з тобою
я це зробила iз любовi,
з кохання ж
з розуму звела.
Вiн цiлував мене щоночi,
я все дивилася в тi очi,
i потопала,пропадала
за тi прокльони ,що кричала
осiннiми холодними ночами
Кляла його за ту красу,
що йде вiд серця i вiд тiла
за те ,що всi його любили
за те ,що всi ним дорожили,
а я нiхто -
i вiн мене покине.
А вiн приходив i не йшов
такий усмiхнений , красивий
Мiй милий я тебе простила
За що менi така любов?
Вiн як той мiсяць,
отакий єдиний,
моє кохання
голуб сизокрилий
в твоїх обiймах я втрачаю силу
i падаю в безодню знов
Не йди в цю нiч
побудь зi мною
я сумувала за тобою,
але трималася з любовi
i засинала пiд " З тобою"
С
© Copyright: Аристократ Ка, 2016
Свидетельство о публикации №116081009341
Свидетельство о публикации №116081009341
Рецензии