Яка ж божественна теплинь,
Що покидає нас вже днями,
І ця денна небесна синь,
І ніч, з зірковими вогнями…
Минає літечко святе,
Його ж багато не буває.
Але сьогодні ще, проте,
Воно нас ніжно обіймає.
Ще пестить хвилями вода,
Як рідна матінка милує.
І сонце в очі загляда
Й в засмаглі щоки всіх цілує.
Співають коники в траві
Й співати будуть до пів ночі…
А я, не знаю вже як ви,
Ну, ще хоч трошки, літа хочу!
Ах, как божественна теплынь...
© Copyright: Александр Афонин 4, 2016
Свидетельство о публикации №116081003438
Свидетельство о публикации №116081003438
Рецензии