Чоловiчi сльози

Листи . Ми вже про них забули ,
Домівкой пахне об мальований папір .
Я бачив сльози про які ви чули ,
Як плаче тихо , навіть , командир .

- Ти як там , тато , я пішла до школи ,
Засохли квіти , спека б'є мов град
- І в нас вони не зацвітуть ніколи
Для деяких , сьогодні , вже солдат .

Та й спека тут , хоч пекло більш підходить
І " ГРАД " не рідко падає вночі ,
Як Зевс , на нас він свої блискавки наводить
- Мовчи солдат , ти спи , але мовчи .

Прокинувся солдат , який чудовий сон !
І знову ворог землю нашу б'є ,
Набрид російський , в радіо , шансон ,
А хочеться французького - Піаф , Матьє .

На небі вже і зіроньки не сяють
І вороги до пляшки поповзли ,
А хлопці наших друзів зустрічають
Новини добрі , мабуть , привезли .

Ось волонтери - ніби листоноша ,
Вони як янголи , і в них своя війна .
Підходить до солдата й тихо : " Прошу ,
Лист хоч і він , та у листі - вона .

І вже в руках маленькі щастя дози
( Дрібні дощі руйнуючі міста )
Рядки змивають чоловічі сльози
Отримавши від донечки листа .