Сніг, сніг, сніг,
сніг у вальсі прощальнім кружляє.
Він, він, він,
тихі кроки твої заміта.
Ти пішла ., та й напевно вже більше не прийдеш
та прошу цеї ночі повік не забудь.
п- в
Ти згадай, ты згадай, як кохав я тебе до нестяму.
Як в тузі пригортав наче крилами зраненый птах.
І скажи ти скажи,моя люба , кохана.
що тоді тої ночі зробив я не так?
2
Я навіки лишусь у твоєму полоні.
Твоїх вій ,тніжних рук і ніким не цілованых вуст.
Тож навіщо тоді ти мене відштовхнувши жорстоко.
на прощання зронила -тихенько коротке-забудь
П- в.
3
Замітає стежки ,й недалеке тепер вже минуле.
І самотню літак віднесе тебе десь за кордон.
А мені ти залишила лиш свої заметілі
і любов що була наче дивом навіяний сон
п-в
музыка Олега Залозного
Сниг
© Copyright: Светлана Вогнык, 2016
Свидетельство о публикации №116081001501
Свидетельство о публикации №116081001501
Рецензии