Розійшлися життєві дороги,
Сльози болю і туги лились,
По велінню всесильного Бога
Не з"єднались в одну, не сплелись.
Обминула щаслива та доля,
Що у мріях весною цвіла,
Лиш печаль, що народжена болем,
По життю як поводир вела.
І жорстока пече пам"ять душу,
Смуток піснею в небо зліта,
Жити спогадом цим чом я мушу,
Чом так серце розлука карта?..
Милий Боже, мій Отче небесний,
(Ти все бачиш і чуєш згори!),
Не молю повернути ту весну,
Смуток мій назавжди забери!
Розiйшлися життeвi дороги
© Copyright: Татьяна Ахинько, 2016
Свидетельство о публикации №116080904670
Свидетельство о публикации №116080904670
Рецензии