Чимало бруду скрізь останнім часом,
зміліли дуже вже народні маси.
Бо розвелося тих осіб багато,
хто звик лайно під ноги викидати.
На пляжі нечисть та відпочиває
і у пісок недопалки ховає.
Плює на тротуар, немов верблюд,
і не зважає, що навколо люд.
Матюччям он тварюка жінку криє,
а та у річці „Мерседеса“ миє.
Той нечистоти вилив на дорогу,
бо підросли уже бичачі роги.
А цей в траву з машини скинув сміття,
немов якесь настало лихоліття.
У нас таких вже покидьків багато
і всіх скотів отих родила ж мати…
Та напасть називається бідою!
Чи в змозі подолать її з тобою?
У творі цім багато песимізму,
все ж краще, ніж дійти до катаклізму…
09.08.2016
Покидьки
© Copyright: Олександр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080904497
Свидетельство о публикации №116080904497
Рецензии