А я ж тебе чекав

А я ж тебе чекав. Повільно. Все життя.
Та ось звучить фінал. Зозулею кує. Сміливо.
Як пізно ти прийшла, моя весна. Під осінь...
Де мелють жернова волосся колос в просідь.

Веселі роки за спиною зостались,
Та друзі всі давно вже не зі мною.
Сліди жінок коханих в лісі заблукали,
Єдина, що любив, обходить стороною.

Хотів життя своє щасливо я прожити,
Та в воду із вогню кидало тут і там.
Чомусь по-справжньому не зміг я полюбити,
Та до життя мого нема в мене питань...


А Я ТЕБЯ ВЕДЬ ЖДАЛ

Валерий Гурков

А я тебя ведь ждал. Всю жизнь. Неторопливо.
Да вот, звучит финал. Кукушкой. Говорливо.
Ах, поздно ты пришла, весна моя. Под осень.
Смололи жернова волос колосья в проседь.
Весёлые года остались за спиной.
Весёлые друзья давно уж не со мной.
Следы любимых жён сплелись за горизонтом.
Кому я наречён и той виновен в чём-то.
Старалась жизнь любя остаться интересной
И в воду из огня кидала повсеместно.
Сороки на хвостах носили всем доносы,
А я витал в мечтах, к всей жизни без вопросов.