у надвечiр, i...
чорною пітьмою
ніч спускається у долину снів…
буйний вітер
прихопивши з собою зоряне небо
шепотить про волю
з останніми променями світла,
зі степовим духом
вплутуючись у надра безсонної тиші,
що постійно
намагається згубити бунтівні думки
безкраїх уяв…
рвучи ще більшим голосінням серце,
якось невесело віє неволею,
але душа розмовляє з Світом
захоплюючись Мріями…
Свидетельство о публикации №116080901060