26. 04. 16
Впали роси на заспані трави…
Ти прийди, усміхнися мені,
Ластів’ятко моє кучеряве..."
Василь Симоненко
Ластів'ятком твоїм повернусь
У далекі та рідні години,
Де блукала в тенетах долини,
Сподіваясь на зустріч чомусь.
Вже ніколи не буде так знов,
Щоб не йшла, а наче летіла.
Обламала зима мої крила,
Та поклала у труну любов.
Ластів'ятко залишило все
І забуло цей дім і цей дах.
Та і досі блукає у снах,
Але труну все далі несе...
18.20
26/04/16
ankaOZ©
Свидетельство о публикации №116080704064