26. 04. 16

                "Мерехтять у тумані огні,
                Впали роси на заспані трави…
                Ти прийди, усміхнися мені,
                Ластів’ятко моє кучеряве..."
                Василь Симоненко


Ластів'ятком твоїм повернусь
У далекі та рідні години,
Де блукала в тенетах долини,
Сподіваясь на зустріч чомусь.

Вже ніколи не буде так знов,
Щоб не йшла, а наче летіла.
Обламала зима мої крила,
Та поклала у труну любов.

Ластів'ятко залишило все
І забуло цей дім і цей дах.
Та і досі блукає у снах,
Але труну все далі несе...

18.20
26/04/16
ankaOZ©


Рецензии