Зоя Лаврова - Сирени снежная метель - на русск-укр

«СИРЕНИ СНЕЖНАЯ МЕТЕЛЬ»
Зоя Лаврова
(см.фото вверху) http://www.stihi.ru/avtor/kcnhtktwrfz, http://www.stihi.ru/2015/01/17/1873


                Перевод с русского на украинский язык: Николай Сысойлов


===================     Зоя Лаврова
===================     СИРЕНИ СНЕЖНАЯ МЕТЕЛЬ

===================     сирень вдыхаю… и пишу... тактильным чувством кожи пальцев…
===================     от чешуи коры - к цветку… по лепесткам... как ни пытайся...
===================     не позабыть их хрупкость вен и ароматы на изломе,
===================     когда губами их... с колен моих... ты собирал в истоме -
===================     по пятилистнику любви, по капельке их светлой неги...
===================     и я пишу легко стихи в ночи январской... чутким нервом
===================     и в этой снежности - зимы, в её метельности - безбрежной...
===================     все струны чувств обострены и вспоминают лета - нежность;
===================     и память губ и слуха, глаз диктует строки вьюги белой -
===================     цветенья - буйство и экстаз… восторженностью душ владело…
===================     и - мы,.. друг другом овладев,.. парили в царстве белокрылом…
===================     и это помнит каждый нерв,.. диктуя то,.. что не забыли…

===================     http://www.stihi.ru/2015/01/17/1873


------------------------
бузкова сніжна заметіль
---------------------------------
(перевод на украинский язык: Николай Сысойлов)

***

бузку вдихнувши аромат, 
тактильним зором шкіри пальців
я відчуваю ритм сонат
на пелюстках.. бузкових п’яльців… 

не позабути сліз-перлин
і аромат весни на зламі,
коли губами цвіт .. з колін
моїх.. збирав ти у нестямі –

по п’ятилиснику душі,
по п’ятилиснику любові…
і ле'гко я пишу вірші
в січневу ніч.. – без суму й болів.

у зимній сніжності буття,
у заметілі білосніжній,
ще більш гостріші почуття,
бо споминають літа ніжність;

і пам’ять слуху, губ, очей
рядки диктує хуртовинні –
і відступає спазм ночей,
і ніби разом ми й донині…

і ніби стелить дотепер
метіль бузку вінчальне коло…
бо пам’ятає кожен нерв
те, що не згасне вже ніколи*…

***
Николай Сысойлов
06.08.16

*вариант:

і ніби стелить дотепер
метіль бузку вінчальну путь нам…
бо пам’ятає кожен нерв
те, що вовіки незабутнє…

Коллаж мой – на основе фото из интернета


============

С ударениями
------------------------
бузко'ва сні'жна заметі'ль
---------------------------------
(перевод на украинский язык: Николай Сысойлов)

***

бузку' вдихну'вши арома'т, 
такти'льним зо'ром шкі'ри па'льців
я відчува'ю ритм сона'т
на пелюстка'х.. бузко'вих п’я'льців… 

не позабу'ти сліз-перли'н
і арома'т весни' на зла'мі,
коли' губа'ми цвіт .. з колі'н
мої'х.. збира'в ти у нестя'мі –

по п’ятили'снику душі',
по п’ятили'снику любо'ві…
і ле'гко я пишу' вірші'
в січне'ву ніч.. – без су'му й бо'лів.

у зи'мній сні'жності буття',
у заметі'лі білосні'жній,
ще більш гострі'ші почуття',
бо спомина'ють лі'та ні'жність;

і па'м’ять слу'ху, губ, оче'й
рядки' дикту'є хуртови'нні –
і відступа'є спазм ноче'й,
і ні'би ра'зом ми й дони'ні…

і ні'би сте'лить дотепе'р
меті'ль бузку' вінча'льне ко'ло…
бо пам’ята'є ко'жен нерв
те, що не зга'сне вже ніко'ли*…

***
Николай Сысойлов
06.08.16

*вариант:

і ні'би сте'лить дотепе'р
меті'ль бузку' вінча'льну путь нам…
бо пам’ята'є ко'жен нерв
те, що вові'ки незабу'тнє…

Коллаж мой – на основе фото из интернета