Не те, як руку подавала,
Не те, як в очі подивилась,
Не те, як потім усміхалась,
А те, як потім говорила,
Мене і вразило найбільше.
Твої слова – частинка вроди.
Слова і діють найсильніше –
Кажи хоч слово за нагоди.
А те, як ти читаєш вірші, –
То наче янгол промовляє.
Читай, читай – я ще напишу,
Я повен віршами до краю.
А те, як ти пісні співаєш, –
Я мов в раю, ніяк не інше.
Кохаю я – і ти кохаєш...
Говориш – ти. Я – мрію віршем...
Танго. Не те, як руку подавала...
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116080600416
Свидетельство о публикации №116080600416
Рецензии