Переїду, напевно, до тебе,
Де із вікон міський краєвид.
Де цілує вікно львівське небо.
Де і місяць по-львівськи висить.
Де у дзвони б'ють храми – по-львівськи.
Де по-львівськи бруківка дзвенить.
Де твої ніжні львівськії риси –
І життя, і щасливая мить.
Переїду, і всі перешкоди
Подолаю і буду лиш твій.
Попри львіської примхи погоди
Буду жити в безхмарності мрій.
Там, де дзвони б'ють суто по-львівськи.
Де бруківка по-львівськи дзвенить.
Де твої милі галицькі риси –
Все життя, вся щасливая мить.
Переїду до тебе, кохана, –
Я не можу без тебе ні дня.
День з тобою. І вечір. І ранок.
Ніч з тобою у львівських вогнях.
Тут, де б'ється і серце – по-львівськи.
Тут, де львівські слова – що ні крок.
Де цілую твої львівські риси –
Попід сяйвом із львівських зірок...
Танго. I життя, i щасливая мить
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116080504377
Свидетельство о публикации №116080504377
Рецензии